Улоговина · лісова історія
Галявина у Ліхтарній пущі.
Ви приходите до захололого вогнища з чотирма втомленими людьми, а навколо — самий ліс. Те, що ви тут збудуєте, лісові й доведеться долати.
01 / Звідки все починається
Улоговина — це галявина, і галявина тепер ваша.
Ліхтарна пуща — старий ліс: мох на кожному камені, папороть по коліно і світло, що доходить лише плямами. Улоговина — прогалина в ньому. Колись тут хтось підтримував вогонь, і коло каменів ще досить тепле, щоб розпалити його знову.
Від цього вогнища починається ваше село. Воно дає кожному тимчасове ліжко, воно центр ліхтарної мережі, і кожна стежка в селі врешті веде назад до нього. Більше в Улоговині нічого не збудовано. Лука, дерева і тиша — уся спадщина.
02 / Перші четверо
Рен, Толм, Ісла і Брам.
Разом із вами приходять четверо. Рен і Толм — будівельники: вони носять матеріали, йдуть до ділянки й роблять роботу, що перетворює розміщення на будівлю. Ісла збирає, а Брам доглядає город. Вони і є все село, доки їжі не почне вистачати, а ліжка не будуть готові для когось іще.
У кожного тут є ім’я, дім, робота і дорога між ними. Мешканець, який ще не дійшов до місця роботи, не працює, і той, хто спить, теж. Це маленьке чесне правило, на якому тримається все село.
Читайте, як почати місто →03 / Ритм
Удень ліс теплий.
Після темряви він стає неспокійним.
Повна доба в Улоговині триває годину. За денного світла село працює: будівельники будують, збирачі збирають, городи достигають, і всі ходять стежками, які ви їм дали. Між 22:00 і 06:00 звичайні мешканці завершують почате і йдуть спати.
Уночі Улоговина знову відчувається галявиною. Вікна світяться, Вогнище горить, ліхтарі позначають входи, а темрява за останнім світлом — там, де живе все недобре. Дозорні й доглядачі ліхтарів лишаються на чатах усю ніч, поки можуть робити свою роботу.
Подивіться, як працює нічна зміна →04 / Що тисне з країв
Тут ніхто не хоче вас знищити. Хочуть того, що у вас є.
- Олені приходять по врожай. Вони виходять від узлісся приблизно раз на пів години, ви отримуєте коротке попередження, і забирають вони незахищену їжу. Оленячий загін довкола городу береже більшу її частину, а останніх запасів села олені ніколи не з’їдають.
- Табори розбійників осідають на краю карти й стоять якийсь час. Село вони не чіпають і чекають зі своєю здобиччю, поки вояки не прийдуть їх зачистити.
- Інші села можуть напасти на ваше, лише якщо ви ввімкнули бої із суперниками. Вас попереджають до приходу війська, а бій розігрується проти тих мурів, веж і вояків, які у вас справді є.
Будівлі в цій версії ніколи не прибираються загрозою. Шкода обмежена, втрати їжі обмежені, а пошкоджену будівлю можна відремонтувати. В Улоговини може бути погана ніч, але її у вас не заберуть.
Читайте, як боронити місто →05 / Глибше в лісі
У Ліхтарній пущі живуть і інші.
Улоговина — не єдине місце, де живуть люди. П’ятеро мешканців старішого лісу належать до історії, у яку вбудоване село. Вони не приєднуються до села й не з’являються в грі.
| Мешканець | Хто вони |
|---|---|
| Морроу | Охоронець каменю. Повільний, важкий, його важко зрушити. |
| Меллоу | Травниця з дбайливими руками. |
| Орін | Картограф. Читає землю раніше, ніж по ній пройдуть. |
| Сере | Ліхтарний метелик. Говорить рухом і світлом. |
| Піп | Мандрівний дух. Цікавий, швидкий і майже безмовний. |
06 / Яка це гра
Село, яке можна залишити в спокої.
- Ніхто не вмирає. Мешканці не старіють і не вмирають. Солдат, який програв бій, одужує.
- Село ніколи не стирають. Втрати обмежені, а будівлі лишаються на своїх ділянках. Будівля, зруйнована під час нападу, стає руїною, яку ви лагодите, а не уламками, які ви втрачаєте.
- Закривати гру безпечно. Олені не завдають шкоди, поки селом ніхто не керує, а напасти можна лише на село з увімкненими боями із суперниками. Повторне під’єднання відновлює збережений стан і годинник.
